Перейти на начальную страницу сайта ПОМОЩЬ      КАРТА САЙТА    ССЫЛКИ  
  Компания Современные Технологии Розлива  
                                    Компания        Новости        Продукция        Услуги        Контакты
    Switch to English
 

Продукция

 

Насосы

 

 

 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИНОГРАДАРСТВО. АМПЕЛОГРАФIЯ. ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Виноградарство. Ампелография. Термины и определения

VITICULTURE. AMPELOGRAPHY. TERMS AND DEFINITION

5  КЛАСИФIКАЦIЯ

ДСТУ - Українська мова   ДСТУ - Русский Язык

5.1 класифiкацiя сортів винограду
Опис i групування сортів винограду за різними ознаками та властивостями, який ґрунтується на походженні, поширенні та морфо-бiологiчних особливостях
 
 
5.2 таксон
Сукупність об’єктів, пов`язаних певним ступенем спiльностi властивостей i ознак
 
5.3 таксономічна категорія винограду
Узагальнене поняття, яке застосовують для визначення таксонів
 
5.4 таксономія
Теорія класифiкацiї та систематизації, яка є складовою частиною систематики. Вивчає принципи, методи та правила класифiкацiї i виявляється через визначені пiдпорядкованi один одному одиниці (категорії), які розташовуються у строго визначеному порядку від великих до дрібних: вiддiл, клас, порядок, родина, рід, вид тощо
 
5.5 рід винограду
Основна надвидова таксономічна категорія, яка об'єднує близькі за походженням види винограду
 
5.6 пiдрiд винограду
Допоміжна таксономічна категорія між видом та родом, яка об'єднує близькі між собою види винограду
 
5.7 вид винограду
Основна таксономічна категорія, що являє собою групу особин чи популяцій, які вiльно схрещуються між собою з утворенням плодовитого потомства й характеризуються спiльнiстю генетичної конституції, морфофiзiологiчною подiбнiстю, єдністю походження, однаковим географічним ареалом
 
5.8 підвид винограду
Таксономічна категорія, що являє собою групу особин чи популяцій, які вiльно схрещуються між собою i характеризуються одною чи кількома однаковими спадковими ознаками
 
5.9 технологічна класифiкацiя сортів винограду
Групування сортів винограду за ознаками та властивостями з врахуванням рiзноманiтностi продукції, яку одержують
 
5.10 родина Вiтацеа (Vitaceae Juss.)
Виноградові, Виноградні Сукупність родів (14) виноградних рослин, які мають спільне походження. Полiгамно-однодомнi чи дводомнi рослини у вигляді здерев’янілих чіпких ліан, рідше прямостоячих чагарників чи невеликих дерев з листям, яке облітає, та видовженими міжвузлями. Пагони трав’янисті, з вузлами де протилежно розташовані листя, суцвіття чи вусики. Листя чергові, мають рiзноманiтну форму: суцiльнi, лопатеві, пальчасто-разсiченi чи перисті. Квітки дрiбнi, правильні, жовто-зелені, двостатеві чи одностатеві, 4-5 членні з нектарним кільцем, зiбранi у суцвіття (несправжній зонтик, завиток, волоть, рідше китиця). Плід м’ясиста, соковита чи суха ягода з 2-4 (рідше 1) насінинами з твердою шкірою. Коренева система мочкувата, з видовженими, рідше потовщеними коріннями (зустрічаються повiтрянi корені)
 
5.11 Ампелоцисус (Ampelocissus Planch.)
Рiд родини Виноградових. Особливість роду наявність у рослин здутого та бульбовидно потовщеного підземного стебла, з якого щорічно розвиваються пiдземнi пагони
 
5.12 Ампелопсис (Ampelopsis Michх.),
виноградовик Рiд родини Виноградові, який об'єднує 23 види, які розповсюджені в основному у теплих районах Азії та Пiвнiчної Америки у вигляді чагарників, які стеляться та лазять. Пагони з білою серцевиною, з щільною горбистою (з сочевицями) корою та вусиками без присосків. Ягоди дрiбнi, бiлi, сині, оранжеві чи жовті, неїстiвнi. Характеризується iмунiтетом до філоксери та до грибних хвороб, а також високою морозостiйкiстю. Використовуються з декоративною метою
 
5.13 Партеноцисус (Partenocissus Planch.),
дівочий виноград Рiд родини Виноградові, який включає 19 видів, які розповсюджені у помірних та теплих зонах Пiвнiчної Америки i Азії у вигляді лазячих чагарників з вусами часто мають потовщена присоски. Пагони з білою серце виною, шкіра щільна, не вiддiляються смужками. Листя цiльнi,лопатевi чи складчастопальчатi. Суцвіття несправжній зонтик волоть без вусика. Квітки двостатеві чи несправжнодвостатевi чи чоловiчi; вiночок розкривається як "зiрочка". Ягоди дрiбнi, чорно-синi, неїстiвнi. Культивується з декоративною метою
 
5.14 Птеризантес (Pterisanthes Blume)
Рiд родини Виноградові, який включаює бiля 20 видів, які зростають на островах Суматра, Калiмантан, Ява, Фiлiппiнських та на пiвостровi Малакка у вигляді лазячих чагарників з вусиками. Особлива ознака суцвіття з розширеною вiссю, що складається з пластин. Квiти двостатеві чи чоловiчi 4-5 членного типу з вiночком, який розкривається "зiрочкою". Ягоди дрiбнi
 
5.15 Птероцисус (Pterocissus Urb.et Eк.)
Монотиповий рід родини Виноградові, який включає один вид. Це неопушена лiана з товстими вузлами, слаборозгалуженими вусиками , які мають присоски. Листя овальнi, парнопiрчастоскладнi з протилежним розмiщенням лопатей. Суцвiття волоть чи несправжній зонтик з довгою квiтконiжкою звичайно закiнчується дрiбними вусиками. Квiти двостатеві, 4-членнi, червонi. Ягода суха, чорно-синя, чотирьохгранна, з неприємним присмаком
 
5.16 Роiцисус (Rhoicissus Planch.)
Рiд родини Виноградові, який включає 12 видів, розповсюджених на пiвднi Аравiйського пiвострова, у центральнiй Африцi та Пiвденнiй Америцi у вигляді невеликих чагарників з вусиками. Листя простi чи складнi з 3-5 лопатями. Суцвiття завиток без вусикiв. Квітки двостатеві чи псевдодвостатевi 5-7 членні з товстими твердими пелюстками довгасто-трикутної форми. Ягода тверда, м'ясиста.
 
5.17 Тетрастигма (Tetrastigma Miq.)
Рiд родини Виноградові, який об'єднує бiля 120 видів, розповсюджених в основному у жарких регiонах Пiвденно-Схiдної Азії. Це могутнi лазячi лiани чи чагарники з чипкими вусиками та стиснутими пагонами. Листя складне, з 5, рiдше 3, 7 листовими пластинками. Квiти двостатевi 4-членнi. Ягоди в основному неїстивнi, з 1-2, рiдше 4 зернятками, округлої форми,з добре позначеною (виявленою) борозною з вентрального боку
 
5.18 Цисус (Cissus L.)
Стародавнiший рiд родини Виноградових, вiд якого походять майже всi iншi роди, включає 319 видiв, якi розповсюдженi у тропичнiй та субтропичнiй зонах Азiї, Африки, Америки, Австралiї. Це лазячi, рiдше прямостоячi чагарники з вусиками i без них. Зустрiчаються види з потовщеними стовбурами, без листя. Гiллястiсть пагонiв моноподiальна чи сiмподiальна. Квiти двостатевi чи полiгамноодностатевi, головним чином 4-5 членнi, вiдкриваються "зiрочкою", зiбранi у суцвiття завиток. Ягода дрiбна, зелена, червона чи чорна, часто неїстiвна, iнодi отруйна
 
5.19 Цифостема (Сyphostemma Alst.)
Рiд родини Виноградових, який об'єднує бiля 230 видiв, що розповсюдженi в основному у Африцi (деякi в Iндiї, Шрi-Ланка, на Аравiйському пiвостровi то що). Це лазячi, рiдше прямостоячi чагарники з тонкими крихкими пагонами з вусиками чи без них, з потовшеним коренем, м'ясистим, часто горбистим стовбуром. Листя цiльнi, звичайно 3-лопатевi, простi чи складнi. Суцвiття китиця, волоть чи завиток з рiдкими квiтами цилiндрiчної форми, трохи розшириної зверху (поперед цвiтiння), вiдкриваються "зiрочкою". Пелюстки мають щетинисте опушення. Ягода зелена та чорна, iнодi опушена, з 1 зернятком
 
5.20 Вiтiс (Vitis (Tournef.) L.)
Рiд родини Виноградовi, який охоплює бiля 70 видiв пiвнiчноамериканського, схiдноазiатського та європейськоазiатського походження. Лiани, рiдше чагарники, для яких характерна велика рiзноманiтнiсть морфологiчних ознак та властивостей. Пагони з жовто-коричневою серцевиною та корою, що вiддiляється смужками. Вусики без потовщень. Листя цiлiсне, 3-5 лопатеве. Суцвiття складна китиця. Квiти: у диких видiв чоловiчi та функцiонально-жiночi. Грона рiзноманiтної величини та форми. Ягоди соковитi з 2-4 зернятками. Культивується з декоративною метою, використовується як пiдщепа, ягоди споживанються свiжими, переробляються на вино, спирт тощо, а рослини цього роду є вихiдним матерiалом у селекцiї
 
5.21 Мускадiнiя (Muskadinia Planch.)
Пiдрiд роду Вiтiс пiвнiчноамериканського походження. Включає два види. Являє собою могутнi лiани з пагонами без дiафрагми на вузлах. Вусики нерозгалуженi. Суцвiття дрiбнi, складаються з декiлькох квiток. Ягоди достигають неодночасно, тримаються слабо, коли достигають осипаються. Зернятка овальнi, плескатi з променеподiбними зморшками iз спинного боку
 
5.22 мунсонiана (Vitis munsoniana Simps.)
дрiбний мускатний виноград Вид роду Вiтiс (пiдроду Мускадинiа). Батькiвщина Флорiда. Сланка чи лазяча лiана з похилими бiчними пагонами, що майже безперервно цвiтуть. Листя дрiбнi, округлi, серцеподiбно-яйцеподiбнi. Грона довгi, часто гiллястi, рихлi. Ягоди дрiбнi, чорнi, з тонкою шкiрою, без воскового нальоту, крапчастi, кислуватi з мускатним присмаком. Зернятка 4-5 мм з овальною халазою. Використовують у селекцiї
 
5.23 ротундифолiя (Vitis rotundifolia Michx.)
мускатний виноград Вид роду Вiтiс (пiдроду Мускадинiа). Батькiвщина пiвнiчна Флорiда (Вергiнiя та Техас). Дуже могутня лiана ( до 1 м у дiаметрi). Пагони голi чи слабо опушенi. Вузли без дiафрагми. Шкiрка пагонiв щiльно прилягає. Вусики простi. Суцвiття дрiбнi. Листя середнi, круглястi чи п'ятикутнi, цiлi, 3-лопатевi, яйцеподiбнi, блискучi. Грона дрiбнi, рихлi (до 10 ягiд). Ягоди великi, круглястi, чорнi, рiдше зеленi, достигають неодночасно, з товстою шкiркою, яка важко вiддiляється, iз слабким мускатним присмаком. Зернятко овальне, плескате, поперечно-зморшкувате, з вузькою втиснутою халазою. Не пошкоджується фiлоксерою та грибними хворобами. Використовується у селекцiї, на батькiвщинi як столовий виноград, а також для приготування вин та безалкогольних напоїв
 
5.24 Еувiтiс (Euvitis Planch.)
Основний пiдрiд роду Вiтiс, який об'єднує майже всi його види, має пагони з дiафрагмою на вузлах, шкiрка поздовжньо-волокниста, яка вiддiляється клаптями на визрiлiй та старiй деревенинi. Вуса простi. Суцвiття великi. Ягоди добре прикрiпленi i достигають одночасно. Зернятка грушевиднi з гладким спинним боком. Види пiдрiду об'єднанi у 3 географiчнi групи
 
5.25 американськi види винограду
Види винограду роду Вiтiс пiвнiчноамериканського походження ( 28 видiв ). Двостатевi лiани з тонкими, довгими пагонами, вусики добре розвиненi, невеликi грона, ягоди дрiбнi, невисокої якостi. Для них характерний могутнiй рiст, довгий вегетацiйний перiод, великий полiморфiзм внаслiдок легкого схрещування окремих видiв. Американськi види стiйкi проти фiлоксери та грибних хвороб (мiлд'ю, оiдiум), переносять низькi температури, посуху та пiдвищений вмiст вапна у грунтi. Їх використовують як пiдщепи для європейських сортiв винограду у зонах, якi зараженi фiлоксерою; у селекцiї заради одержання нових сортiв з комплексною стiйкiстю проти хвороб, шкiдникiв, морозостiйкостi та високої якостi ягiд; з декоративною метою, а також для споживання свiжими, приготування вина та безалкогольних напоїв
 
5.26 лабруска (Vitis labrusca L.),
суничний виноград Найбiльш поширений вид американської групи. Дико росте на сходi, пiвнiному сходi США, пiвденному сходi Канади, у лiсах Чорноморського узбережжя Кавказу. Могутня лiана. Пагони густо опушенi. Вусики майже на кожному вузлi,2-3 видельчатi, добре розвиненi. Листя велике, цiлiсне чи трилопатеве, зморшкувато-пухирчасте, зверху темно-зелене, знизу вкрите бiлим чи рудим повстистим опушенням. Грона невеликi, пухкi. Ягоди середнi та великi, круглястi чорнi та рожевi, з густим восковим нальотом на товстiй шкiрцi. М'якоть слизиста iз специфiчним "лисячим" суничним присмаком. Зерняток у ягодi 2-3 (5-8 мм), з яйцеподiбною халазою. Вид морозостiйкий, середньостiйкий до фiлоксери та грибних хвороб; вологолюбний, чутливий до вмiсту вапна у грунтi, краще росте на пiсчаних грунтах, погано укорiнюється. Використовується у селекцiї для одержання мiжвидових гiбридiв i як декоративна рослина. Iснують сорти, що використовуються з господарською метою (Iзабела, Лiдiя, Ноа та iн.)
 
5.27 берландiєрi (Vitis berlandieri Planch.)
iспанський виноград Належить до американскої групи видiв. Дико росте у центрi, на пiвденному заходi Техасу, Арканзасу та в Мексикi. Це лiана, що в'ється. Пагони ребруватi, зпушенi; мiжвузля короткi чи середнi, вуса довгi 2-3 видельчатi. Листя дрiбне, слаборозрiзанi, 3-лопатеве, з легким павутинним опушенням по жилках. Грона дрiбнi та середнi, щiльнi, на довгой нiжцi. Ягоди дрiбнi, круглястi, чорнi, з соковитою, терпкою, кислою м'якоттю. Зернятка 5 мм, овальнi, з увiгнутою халазою. Стiйкий до фiлоксери, посухи та хлорозу; добре росте на сухому вапняному грунтi; має довгий вегетацiйний перiод; добре зростається з європейськими сортами, забеспечує їм довговiчнiсть, швидкостиглiсть та високу урожайнiсть. Недолiк виду погане укорiнення, низька морозостiйкiсть. Використовується у селекцiї для виведення сортiв-пiдщеп, що стiйкi проти фiлоксери та пiдвищеного вмiсту вапна у грунтi
 
5.28 рiпарiа (Vitis riparia Michx., V. vulpina L.)
морозостiйкий виноград, узбережний виноград Належить до видiв американської групи. Батькiвщина Пiвнiчна Америка. Могутня лiана, яка в'ється. Пагони голi чи трохи зпушенi; вусики 2-видельчатi, переривчастi. Листя велике, серцеподiбно-яйцеподiбне, цiлiсне, рiдше 3-лопатеве, знизу iз слабким щетинистим опушенням жилок; черешкова виїмка широко вiдчинена, лiроподiбна. Грона дрiбнi та середнi, звичайно щiльнi, цилiндричнi, часто крилатi. Ягоди малопридатнi до споживання, дрiбнi, круглястi, чорнi iз сизим восковим нальотом, iнтенсивно забарвленим соком, 2-4 зернятками (6 мм), з вузько-овальною слабовиявленою халазою. Має високу стiйкiсть проти фiлоксери, грибних хвороб, морозостiйктй (зносить морози до мiнус 30 С); чутливий до вмiсту вапна у грунтi. Для нього є характерним короткий перiод вегетацiї та рання стиглiсть ягiд; добре зростається з європейськими сортами; легко укорiнюється. Використовується як сильноросла, стiйка до фiлоксери пiдщепа
 
5.29 рупестрiс (Vitis rupestris Scheele)
пiщаний виноград, скельний виноград Вид, який належить до американської групи. Батькiвщина пiвдень США. Чагарник, який сильно гiлкується та стелиться. Пагони голi, червонi; вусики червонi, розташованi не на кожному вузлi, слабо розвинутi i легко обпадають. Листя дрiбне, брунькоподiбне, блискуче, без опушення; черешкова виїмка широка, неглибока. Грона дрiбнi, пухкi. Ягоди дрiбнi, круглястi, чорнi, з тонкою шкiркою, малопридатнi до споживання. Зернятка 4-5 мм, з маленькою грушеподiбною, вдавленою халазою. Має високу фiлоксеростiйкiсть, стiйкий до грибних хвороб (мiлд'ю, оiдiум), витримує тривалi посухи, вiдносно моростiйкий, чутливий до наявностi вапна у грунтi; має довгий вегетацiєний перiод, теплолюбивий; легко укорiнюється. Використовується як пiдщепа (Рупестрiс дю Ло) та його гiбриднi форми (Рiпарiа х Рупестрiс 101-14 та iн.), а також для одержання гiбридiв прямих плiдникiв.
 
5.30 солонiс (Vitis solonis Planch., V.longii Prince)
кущовий виноград Вид, який належить до американської групи. Дико росте по пiщаних берегах, каньйонах та долинах Канзасу, Оклахоми, Техасу, Нью-Мехiко та Колорадо (США). Рослина двостатева з чоловiчими та функцiонально-жиночими квiтами. Прямостоячий, гiллястий чагарник, який слабо в'ється; мiжвузля та вусики короткi. Листя дрiбне та середне, цiлiсне, iз загнутими гострими зубцями, щетинистим опушенням. Ягоди дрiбнi, круглястi чи трохи зплющенi, чорнi, шкiрка тонка; зернятко велике з коротким дзьобиком та маленькою удавленою халазою. Має високу стiйкiсть до фiлоксери, гарно пристосовується до грунтiв, якi мiстять вапно та солi, але чутливий до посухи. Використовується як пiдщепа i в селекцiї
 
5.31 схiдноазiатськi види винограду
Група видiв роду Вiтiс схiдноазiатського походження, яка розповсюджена у горах, уздовж рiк та морських берегiв Кореї, Японiї, Китаю та iнших держав Схiдної Азiї, у лiсах Далекого Сходу Росiї. Налiчує 40 видiв з яких найбiльш вивчено 11. Це двостатевi лiани чи чагарники з великим листям, яке дуже варiює за ознаками, з невеликими гронами та дрiбними ягодами низької якостi. Рослини вологолюбнi, для них характерне рiзноманiття типiв, могутнiй рiст, короткий вегетацiйний перiод, висока зимостiйкiсть, декоративнiсть листя, пагонiв та ягiд
 
5.32 амурський виноград, усурiйський виноград (Vitis amurensis Rupr.)
Схiдноазiатський вид роду Вiтiс. Дико росте у лiсах Далекого Сходу Росiї, Пiвнiчно-Схiдному Китаї та Кореї. У культурi вiдомий за межами природного ареалу. Могутня дерев'яниста сланка та лазяча лiана. Пагони зеленi чи буро-червонi з рiдким щетинистим опушенням, вусики видельчато-роздвоєнi. Листя велике, щiльне, круглясте, серцевате, цiле чи 3-5-лопатеве, крупносiтчасто-зморшкуватi, iз щетинистим опушенням знизу; черешкова виїмка вiдчинена, склепiнчаста. Квiтки чоловiчi та фунцiонально-жиночi, зрiдка iнтерсексуальнi та двостатевi. Грона дрiбнi та середнi, цилiндричнi та цилiндроконiчнi, пухкi. Ягоди дрiбнi, круглястi, чорнi та синi, з товстою шкiркою, вiд дуже кислих до солодких; зерняток у ягодi 1-4, широкогрушеподiбної форми з коротким дзьобиком та овальною халазою. Вид вологолюбний, вимогливий до родючостi грунтiв, високоморозостiйкий (лози-до мiнус 40 С, коренi до мiнус 14-16 С), але нестiйкий до фiлоксери та хвороб. Використовується у селекцiї, як донор морозрстiйкостi, з господарською та декоративною метою
 
5.33 європейсько-азiатський виноград (Vitis vinifera L.)
Вид роду Вiтiс європейського, захiдноазiатського та пiвнiчноафриканського походження, який включає майже всi сорти, що культивуються, ягоди яких використовуються у свiжому виглядi чи для переробки. Це лiана чи сланкий чагарник з великою мiнливiстю ознак листка, грона та ягоди; нестiйкий до фiлоксери, грибних хвороб та морозiв. Представлений дикими та культурними формами
 
5.34 дикий виноград, лiсовий виноград (Vitis vinifera L. ssp.silvestris Gmel.)
Пiдвид європейсько-азiатського винограду, який росте у вологих заплавних лiсах та рiчкових долинах вiд Португалiї до Туркменiї (Копет-Даг), в Пiвнiчнiй Африцi та Пiвденно-Захiднiй Азiї. Це могутнi лiани, що густо обплiтають крони дерев. Листя дрiбне, тонке, круглясто-яйцеподiбне, слаборозсiчене, 3-лопатеве, зустрiчається глибокорозсiчене, з легким павутинистим опушенням з нижнього боку (iнодi без опушення); черешкова виїмка вiдчинена, з плескатим дном. Квiти чоловiчi та функцiонально-жиночi. Грона дрiбнi, пухкi, часто крилатi. Ягоди дрiбнi, круглястi, чорнi iз мiцною шкiркою та незабарвленою м'якоттю, кисло-солодкого смаку. Зернятка дрiбнi, круглястi, з дуже коротким дзьобиком. Нестiйкий проти фiлоксери та грибних хвороб, не морозостiйкий,вологолюбний. Розмножується насiнням. Використовується з господарською та селекционною метою
 
5.35 культурний виноград, садовий виноград (Vitis vinifera L. ssp. sativa D.C.)
Пiдвид європейсько-азiатського винограду, розповсюджений по всiй Землi, на площi бiля 10 млн га (3/4 з яких розмiщенi у Європi). Налiчує бiльш 20 тис сортiв. Походить вiд дикого винограду створений в процесi тривалої еволюцiї, природного та штучного добору. Характеризується великим полiморфiзмом листя, грона, ягiд, насiння. Квiти двостатевi, рiдше функцiонально жиночi. Достатньо посухостiйкий, росте майже на всiх грунтах; слабо зимостiйкий, пошкоджується шкiдниками та хворобами; легко укорiнюється та схрещується з iншими видами; розмножується вегетативно. Використовується для споживання у свiжому та сушеному виглядi, приготування вин та безалкогольних напоїв, з лiкувальною та декоративною метою, у селекцiї
 
5.36 еколого-географiчна група сортiв винограду (convarietas)
Систематична одиниця класифiкацiї єропейсько-азiатського виду винограду. За основу взято походження, розповсюдження, морфологiчнi ознаки та бiологiчнi властивостi винограду
 
5.37 група захiдноєвропейських сортiв винограду (convar. occidentalis Neqr.)
Сорти культурного винограду, що розповсюдженн у Францiї, Нiмеччинi, Iспанiї, Португалiї, Iталiї, Австрiї. За фенотиповими характеристиками найбiльш близькi до дикого винограду Середньої Європи. Коронка та молоде листя слабо опушене. Листя середнє чи дрiбне, середньота глибокорозсiчене, iз слабим павутинним опушенням; кiнцi листка вiдхиленi донизу. Грона дрiбнi та середнi, цилiндричнi, iнодi крилатi, часто щiльнi. Ягоди дрiбнi чи середнi, круглястi, рiдше овальнi, бiлi чи чорнi, iз соковитою м'якоттю та дрiбним насiнням. Сортiв безнасiнневих та с частковою партенокарпiєю немає. Бiологiчнi властивостi: сорти довгого дня та короткого вегетацiйного перiоду, з великим коефiцiєнтом плодоношення, чутливi до грибних хвороб. Використовуються у виноробствi для одержання вин високої якостi. В Українi найбiльш розповсюдженi сорти: Алiготе, Пiно, Мерло, Рiслiнг, Каберне-Совiньон, Сiльванер, Шардоне, Серсiаль, Морастель, Вердельо та iн.
 
5.38 група схiдних сортiв винограду (convar. orientalis Negr.)
Сорти культурного винограду, якi походять вiд дикого винограду районiв, що прилягають до пiвденної частини Каспiйського моря, i розповсюдженi у державах Середньої Азiї, Азербайджанi, Вiрменiї та iн.Коронка та молоде листя голе, блискуче. Лится велике, часто глибокорозсiчене, зверху гладке з блиском, знизу голе чи iз слабким щетинистим опушенням. Грона великi, крилатi чи гiллястi, пухкi. Ягоди середнi чи крупнi, овальнi, яйцеподiбнi чи подовженi, з м'ясистою соковитою хрусткою м'якоттю та щiльною шкiркою, забарвлення в основному (70 %) бiле, рiдше рожеве. Зернятка середнi чи великi з довгим дзьобиком. Багато сортiв з частковою партенокарпiєю. Бiологiчнi властивостi: кущi могутнi, високоурожайнi; сорти короткого дня та довгого вегетацiйного перiоду, з низьким коефiцiєнтом плодоношення; неморозостiйкi, вiдносно посухота солестiйкi. Сорти переважно столового призначення. В Українi вирощуються: Тайфi рожевий, Нiмранг, Кара узюм, Тербаш, Агадаi, Матраса, Хiндогны та iн.
 
5.39 група сортiв винограду басейну Чорного моря (convar. pontica Negr.)
Сорти культурного винограду, з основним районом походження, який знаходиться у захiднiй частинi Грузiї (стародавня Колхiда) i в Малiй Азiї, розповсюдженi в Грузiї, на Пiвнiчному Кавказi, Криму, Молдавiї, Румунiї, Угорщинi, Югославiї, Болгарiї, Грецiї, Турцiї. Коронка та молодi листя опушенi. Листя вiдносно велике, цiле, зверху сiтчасто-зморшкувате, снизу iз змiшаним павутинистим та щетинистим опушенням. Грона середнi, цилiндро-конiчнi чи з крилом, щiльнi. Ягоди середнi, круглястi, рiдше овальнi, бiлi, рожевi чи чорнi; м'якоть соковита. Зернятка вiд дрiбних до великих. Багато сортiв з частковою партенокарпiєю. Бiологiчнi властивостi: кущi середньорослi, середнього та пiзнього перiоду достигання, вологолюбнi, вiдносно морозота фiлоксеростiйкi. Бiльша частина сортiв виннi. В Українi розповсюдженi сорти Ркацителi, Саперавi, Чауш, Кокур бiлий, Гарс Левелю, Фурмiнт та iн.
 
5.40 група схiдно-середземноморських сортiв винограду (convar. orientali-mediter ranea Gram.)
Сорти культурного винограду, якi розповсюдженi у Сiрiї, Єгиптi, Iзраiлi, Турцiї та iн. Характеризуються довгим вегетацiйнимй перiодом, запiзненим листопадом; нестiйкi до грибних хвороб, фiлоксери, морозiв; ягоди багатьох сортiв мають мускатний присмакта вiдмiнну якiсть. Сорти в основному столового напрямку. В Українi розповсюдженi Мускат александрiйський, Мускат бiлий, Мускат гамбургський, Шасла та iн
 
5.41 група пiвнiчно-африканських сортiв винограду (convar. boreali africana Gram.)
Сорти культурного винограду, якi розповсюдженi у Алжирi, Тунiсi, Марокко та iн. Характеризуються тривалим вегетацiйним перiодом, пiзнiм розпусканням бруньок, запiзнiлим листопадом чи його вiдсутнiстю (схильнiсть до вiчнозеленостi), слабою стiйкiстю до грибних хвороб , фiлоксери та морозiв. Велика кiлькiсть сортiв має великi та дуже великi ягоди. Сорти в основному столового використання. В Українi розповсюдженi сорти Альфонс Лаваллє, Асма, Кардiнал та iн.
 
5.42 надраннiй сорт винограду
Сорти винограду, в яких тривалiсть фаз розвитку в звичайних умовах вiд початку розпускання бруньок до повної стиглостi ягiд складає до 105 днiв
 
5.43 дуже раннiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повної стиглостi ягiд складає 105-115 днiв
 
5.44 раннiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає 115-125 днiв
 
5.45 ранньо-середнiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає 125-135 днiв
 
5.46 середнiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає 135-140 днiв
 
5.47 середньо-пiзнiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає 140-150 днiв
 
5.48 пiзнiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає 150-160 днiв
 
5.49 дуже пiзнiй сорт винограду
Сорт винограду, у якого тривалiсть фаз розвитку вiд початку розпускання бруньок до повного достигання ягiд складає понад 160 днiв

 

ДСТУ - Українська мова   ДСТУ - Русский Язык
4  ЗАГАЛЬНI ПОНЯТТЯ   4 ОБЩИЕ ПОНЯТИЯ
5  КЛАСИФIКАЦIЯ   5  КЛАССИФИКАЦИЯ
6 ОРГАНИ ВИНОГРАДНОЇ РОСЛИНИ 6.1 ПАГОНИ   6.1 ПОБЕГИ
6.2 ЛИСТКИ   6.2 ЛИСТ
6.3 ЯГОДА   6.3 ЯГОДА
6.4 ГРОНО   6.4 ГРОНО
6.5 КВIТКА   6.5 ЦВЕТОК
6.6 НАСIНИНА   6.6 СЕМЯ
Додаток А   Дополнение А
Абетковий покажчик українських термiнiв   Алфавитный список терминов

 

 

 

 

Добро пожаловать в компанию "CТР"!


 

 

Новинки оборудования

  Оборудование Della Toffola Group.

 
  Виноделие
Оборудование для первичного виноделия.

Вашему вниманию представлен обновленный раздел о современном оборудовании для первичного виноделия. Оборудование предназначено для приемки винограда, его переработки и получения сусла как "белым", так и "красным" способом. Читать далее...
 
  Машины для мойки и наполнения кег
Машины для мойки и наполнения КЕГ

К нашим программам поставки оборудования относятся как отдельные машины, так и целые установки мойки и наполнения кег. Предлагаем лучшие КЕГовые технологии. Читать далее...
 
 
 
Copyright © 2005-2013. Company STR. All right reserved